Травми гомілки

Перелом проксимального відділу гомілки

Серед переломів мищелків великогомілкової кістки можна виділити відривні, компресійні, по типу розколу, Т та V- подібні. Такі травми нерідко супроводжуються пошкодженням менісків, звязок колінного суглобу, переломом міжмищелкового підвищення. Більшість переломів мищелків гомілки є внурішньосуглобовими та супроводжуються гемартрозом. Гемартроз (крововилив в порожнину суглобу) проявляється сильним набряком, при цьому виконується пункція та викачування крові. Перелом мищелка гомілки без зміщення потребує іммобілізації задньою гіпсовою лонгетою з фіксацією стопи та обмеження навантаження на ногу 2-3 місяці. У випадках зі зміщенням основною умовою лікування є ідеальна репозиція суглобової поверхні та збереження вісі гомілки. Репозиція виконується відкрито з остеосинтезом або закрито (під артроскопічним контролем).

Перелом діафізу великогомілкової та малогомілкової кісткок

Переломи середньої третини гомілки можна розділити на поперекові, косі, гвинтоподібні, багатоуламкові. Прямий механізм травми частіше призводить до поперекових та уламкових. Скручування та згинання призводить до гвинтоподібних та косих переломів. Діагностика перелому кісток середньої третини гомілки нескладна навіть для людини без медичної освіти. Найпоширенішим методом лікування таких травм є інтрамедулярний остеосинтез. На границі середньої та нижньої третини великогомілкова кістки має зону зменьшеного кровообігу та тенденцію до незрощення. Лікування такого перелому  вимагає малоінвазивності та збереження кровопостачання. При остеосинтезі великогомілкової кістки малогомілкову синтезують лише при переломі нижньої третини останньої. В таких випадках її вісь може впливати на біомеханіку гомілковостопного суглобу.

Перелом кісточок гомілки

Перелом кісточок - найпоширеніший перелом нижньої кінцівки, частіше трапляється в ожеледицю. Виникає в результаті ротаційного механізму, тому бувають пронаційні (скручування всередину) та супінаційні (скручування назовні). Майже всі переломи кісточок лікують оперативним шляхом, так як майже всі  випадки мають тенденцію до зміщення. Кісточки - це частини кісток гомілки, що формують гомілковостопний суглоб. Гомілковостопний суглоб несе найбільше нантаження в організмі, тому суглобова поверхня потребує ідеального співставлення уламків. Якщо перелом кісточок супроводжується пошкодженням міжгомілкового з'єднання, воно синтезується позиційним гвинтом або гвинтом-зтяжкою. Навантаження дозволяється через 1-2 місяці після втручання.

Перелом надколінника

До надколінника прикріплюється чотириголовий м'яз стегна, який через власну зв'язку надколінника розгинає гомілку. Саме тому при переломі надколінника травмований не може підняти навантажену пряму ногу. При поперечних переломах можна чітко пропальпувати два полюса надколінника. Незміщені переломи можна лікувати косервативно, методом іммоболізації. Повний злам надколінника зі зміщенням, пошкодження його зв'язки або сухожилку чотириголового м'язу стегна лікуються оперативно. Розгинальний апарат гомілки забезпечує функцію хотьби, тому травми даних структур вимагають відновлення суглобової поверхні надколінника та довжини зв'язок і сухожилків.

Пошкодження ахілового сухожилка

Ахіловий сухожилок (сухожилок литкового м'язу або п'ятковий сухожилок) - самий потужний в організмі людини, він несе всю масу тіла під час кожного кроку. Основними симптомами є неможливість стати на передній відділ стопи та біль по задній поверхні гомілковостопного суглобу. Повний розрив ахіла зшивається потужними біоабсорбуючими нитками, що розсмоктуються. Лікування пошкодження ахілового сухожилки вимагає обов'язкової іммобілізації, навіть після оперативного втручання. Пов'язка також має психологічне значення, допомагає пам'ятати пацієнту про обмеження навантаження в період зрощення.